Урок Добра
https://drive.google.com/drive/my-drive
Програма виховання
ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ
(ділова
гра для батьків)
ОПИС ГРИ
Мета: проаналізувати приклади виховання дітей; з'ясувати коло проблем батьків у
вихованні дитини, дійти спільної думки щодо підходів до виховання дитини;
ознайомити з правами дитини як рівноправного члена сім'ї; залучити батьків до
читання педагогічної літератури.
Форми, методи взаємодії: тестування, робота у групах, дискусія.
Методичне забезпечення: тест для батьків, виставка педагогічної літератури,
пам'ятка для батьків.
Етапи проведення:
1. Розподіл на
групи.
2. Тестування.
3. Робота в
групах (ділова гра).
ПРОВЕДЕННЯ ГРИ
1. Знайомство
Батьки, заходячи до класу, беруть на свій вибір
кольоровий трикутничок і розсаджуються за столи відповідного кольору. Таким
чином формуються дві групи.
Ведучий. Доброго дня, шановні гості! Я рада вітати вас на
сьогоднішній діловій грі. Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла
найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не
сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання
справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших
дітей.
Усебічний, гармонійний розвиток - наш ідеал. Ідеал і
сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої та
кваліфікованої праці батьків і вчителів, щоб наші діти ввібрали все багатство
інтелектуальної, моральної та культурної спадщини, виробленої людством.
Виховувати - це значить творити людину. Сьогодні ми поговоримо про деякі
складні випадки, з якими зустрічаються батьки у вихованні дітей. Та спочатку
давайте познайомимось.
2. Самопрезентація. Кожному учасникові пропонується назвати своє прізвище,
ім'я, по батькові, а потім - свої позитивні якості, що починаються з літер
власних ініціалів.
3. Тестування
Ведучий. Отже, ви, шановні дорослі, усі різні; працюєте в різних
сферах, спілкуєтесь із різними людьми.,Але всіх вас об'єднує те, що у вас є
діти.
Продовжимо нашу зустріч
тестуванням, яке дасть вам можливість перевірити ще раз ваші педагогічні
здібності. Можливо, саме це тестування не дасть вам у майбутньому припуститися
помилок у вихованні вашої дитини. Результати цього тесту знатимете тільки ви,
тому, якщо ви відверто дасте відповіді на питання тесту, дізнаєтесь, які ви
батьки .
Усім батькам пропонується дати відповіді на питання тесту
(див. додаток 1).
Ведучий. Шановні батьки, підрахуйте набрані бали.
Результати
тесту
Якщо сума становить 50 — ви ідеальні
батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали
щиро.
35—45 — ви дуже
любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею.
30—34 — взагалі ви
непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які «підривають» ваш
авторитет перед дитиною.
25—29 — на жаль, у
багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються
з вами досить добре і просто.
20—24 — ви зовсім
непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи.
Діти не знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися.
19 та менше — маємо надію,
що такої суми не набрав ніхто, бо в цьому разі можна лише поспівчувати вашій
дитині.
4. Обговорення питань.
Ведучий. А тепер продовжуємо нашу гру. На сьогоднішнє засідання
винесено декілька запитань, які стосуються кожного з нас, адже рано чи пізно
кожен намагається дати на них відповіді.
Для обговорення кожного питання відводиться 2 хвилини.
Групи по черзі дають відповіді на них таким чином: перша група - з позиції
батьків, друга група - з позиції дітей. Під час обговорення наступного питання
позиції груп змінюються.
Отже, перше питання для
обговорення.
Сучасна молодь уся з якимись викрутасами,
їм обов'язково хочеться відрізнятися від старших. І одяг, і манери - усе
неприродне, нарочите.
Обговорення в групах, виступи батьків.
Ведучий. А хіба ми не
були такими? Нам здаються дикими ритми рок-музики, коли діти слухають
"Рамштайна", а наші батьки дивувалися, що можна знайти в піснях груп
"Кіно" й "Акваріум".
Ми з вами слухали "Наутілус Помпіліус". Нам не подобаються
"трясучі" танці без світла, нашим дідам здавався дуже аморальним
фокстрот, а на початку XIX століття гостру полеміку викликав вальс: подумати
тільки, обіймаються привселюдно! То як же - є конфлікт поколінь чи немає?
Пропоную
друге питання для обговорення.
Інтереси
до оточуючих, чуйність, щедрість. Малюк, наділений ними, завжди. Чому,
підростаючи, він часом втрачає їх?
Обговорення в групах, виступи батьків.
Ведучий. Отже, інтерес до життя, певні риси та якості особистості
треба закріплювати, І тут головне не тільки приклад старших, а необхідне і
власне тренування дитини в моральних вчинках.
Третє питання для обговорення.
Ніхто не хоче, щоб його дитина
виросла жадібною, грубою, злою. І все ж таке трапляється навіть у гарних
родинах. Чому?
Обговорення в групах, виступи
батьків.
Ведучий. Батьки просто-напросто не розуміють, звідки береться
доброта, егоїзм, гуманність, байдужість. Виростити дитину нелегко. Доводиться
багато чим жертвувати. Добре, якщо жертви розумні. Пожертвуйте, наприклад,
поганими звичками.
Наступне завдання групам
5. Запропонувати вихід із
ситуації.
Ситуація для першої групи: ви помітили в дитини чужу річ - як бути?
Ситуація для другої групи: ви знайшли в дитини другий щоденник із низькими
оцінками та зауваженнями вчителів. Що робити?
Обговорення ситуацій у групах, виступи батьків.
Ведучий. Дозвольте нагадати вам, що сьогодні ми говоримо з вами
про виховання наших дітей. І я наостанок хочу звернути вашу увагу на дитячі
емоції. Позитивні емоції. Негативні емоції. Поставте ці слова в дві колонки.
Скільки разів ви сьогодні дитину: хвалили - докоряли; заохочували,
підбадьорювали - пригнічували, принижували; цілували - звинувачували; обіймали
- засуджували; були лагідними - відганяли; співпереживали - розвінчували,
лаяли; усміхалися - читали нотації; гордилися - залишали без чогось
необхідного.
Якщо на долю однієї негативної емоції припадає три і
більше позитивних, дитина не почуватиметься в сім'ї вигнанцем. Якщо ж не так,і
дитина вередувала, виявляла неслух, обдурювала вас, може, ви й винні, бо
"розряджалися" на ній методом агресії. А може, причина така банальна
- саме сьогодні син чи донька вирішили пізнати світ і "бігали східцями
дитинства". І, як на зло, наступали лише на ті східці, де накопичилася
впертість, образи страхи, ревнощі, роздратування, сваволя, конфліктність,
агресивність - не найкращі ознаки дитинства. А ви ж у своїй голові створили
ідилію. Ні, ваша дитина не може жити без негативних емоцій. Вона їх зазнає сама
і їх же породжує. Мудрі батьки, аналізуючи "гріхи" дитини,
замислюються: а що вони зробили для неї сьогодні приємного? Може, повели в
гості, у цирк, у театр, пригостили морозивом чи, може, купили якусь обновку? А
може... Цікаву точку зору, яка стосується нашої сьогоднішньої розмови, я
прочитав у лікаря-психотерапевта і відомого письменника Володимира Леві. Ось
його думки: "Мене цікавить інше. Чому в різні дні ми такі різні? Раптом
усе відтануло, в повітрі щось пронизливо-життєдайне. Звідусіль ідуть промені.
Скрізь усмішки, жарти. З чого б це? Не свято. А якщо й свято, то зазвичай не
офіційне. І звичайні неприємності, навіть великі, розсіюються. У ці дні
оновлення і піднесення здається, що інакше ніколи не було і не буде.
Але ось морок. На вулиці та на обличчях. Відчуження,
озлобленість. Очі опущені. Тоді думаєш: так було завжди. Безпросвітно. І так
завжди буде.
Є дні, коли різко підстрибує статистика автомобільних
катастроф, коли то там, то тут сваряться, діти капризують. Є ночі мігрені та
неспокою, коли всі ліки перестають діяти, а "невідкладна допомога"
має роботи без краю. Постійно викликають чергового лікаря - знаю такі ночі. А
ще є вечори раптових смертей, самогубств. Вітри? Погода? Плями на Сонці?
Високий "градус" політичних подій? Вірогідно, що все взаємопов'язано.
Однак, хто знає, можливо, йшов уранці хтось один, який "встав не з тієї
ноги", і заразив усе місто. Мені зіпсував настрій Василь Петрович, а я -
Степану Петровичу, і не помічаєш, як ми в масі своїй емоційно беззахисні".
Досить одного роздратованого крикуна з високовольтною
злістю, щоб одразу всім оточуючим стало погано. Агресивність, як відомо, сама
себе підтримує. Нехай цього не відчуватимуть наші діти.
6. Рефлексія
Учасники висловлюють свої враження від участі у грі за
допомогою методу "відкритий мікрофон", даючи у вільному порядку
відповіді на такі питання:
*
Чи
сподобалися вам батьківські збори?
*
Що
нового ви для себе дізналися?
*
Які
теми ви би хотіли оговорити наступного разу?
7. Висновки та рекомендації
Ведучий. Ось і добігає кінця наша зустріч. Я вдячна за те, що ви
відгукнулися на моє прохання, прийшли на батьківські збори, щоб поділитися
своїми думками, поглядами, переживаннями. Згадкою про нашу зустріч нехай будуть
пам'ятки для батьків (див. додаток 2).
ЛІТЕРАТУРА
1. Баранова Н.
П. Тренінги для вчителів з педагогічної майстерності / Н. П. Баранова. - X. :
Вид. група "Основа", 2009. - 159 с.
2. Організація
виховної роботи. - X. : Веста : Вид-во "Ранок", 2008. - 256 с.
3. Хлєбнікова Т.
М. Ділова гра як метод активного навчання педагога : Навчально-методичний
посібник для викладачів, директорів шкіл / Т. М. Хлєбнікова. - X. : Вид. група
"Основа", 2005. - 80 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Тест
«Чи хороші Ви
батьки? »
Перша цифра після кожного запитання відповідає
ствердєженню «так», друга – «ні», третя – «іноді»
1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров¢я та фізичний розвиток вашої дитини? (0, 4, 2 )
2. Потрібно чи ні давати дітям гроші на «кишенькові
витрати» залежно від їх потреб? (4, 0, 2 )
3. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству,
хай навіть ця допомога незначна? (4,
0, 3 )
4. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (0, 4, 2 )
5. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у
суперечці? (5, 0, 3 )
6. Чи можуть діти мати від вас секрети? (3, 0, 2 )
7. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей ? (5,
0, 0 )
8. Чи легко ви налагоджуєте контакти з приятелями вашої дитини?
(4,
0, 2 )
9.Чи просите ви пробачення у дитини, якщо несправедливо її
покарали?
(5, 0, 3 )
10. Чи систематично ви цікавитесь навчанням дитини у школі? (4,
0, 1 )
11. Чи дотримуєтесь
ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу? (4, 0, 1)
12. Чи формуєте ви у
своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й
гідності? (5, 0, 0 )
Додаток 2
Пам'ятка для батьків
П¢ять
шляхів до серця дитини
Кожна дитина потребує батьківської
любові. І батьки повинні навчатися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із
дітьми, частіше нагадуйте собі таке:
Ø Перед вами —
діти.
Ø Вони поводять
себе як діти.
Ø Буває, що їхня
поведінка дратує батьків.
Ø Якщо я
виконуватиму свої батьківські обов'язки й любитиму дітей, незважаючи на їхні
провини, вони виправляться, коли подорослішають.
Ø Якщо я люблю
їх, незважаючи ні на що, вони відчуватимуть впевненість у собі й мою
підтримку.
Дітям необхідна любов батьків — це
одна з найголовніших потреб дитини. Висловлювати свою любов дитині
батьки можуть через: дотик; слова заохочення; час; подарунки; допомогу.
Дотик — один із
найважливіших проявів любові людини. Тактильна ласка однаково важлива як для
хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою
ніжних дотиків, поцілунків, цим можна
сказати набагато більше, ніж словами: «Я тебе люблю».
Слова заохочення.
Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла
сама. Проте не треба хвалити надто часто, тому що слова втратять свою силу й
сенс. Пам'ятайте: кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні
з дитиною намагайтеся говорити спокійно й м'яко, навіть тоді, коли ви
незадоволені. Слід менше вимагати від дитини й частіше просити її: «Ти не міг
би... », «Може, зробиш... », «Мені буде приємно, коли ти... ». Якщо у вас
вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що
постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові.
Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення,
ласки, що свідчитимуть про любов до неї.
Час — це ваш дарунок дитині. Ви ніби говорите їй: «Ти
потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки
саме з метою, щоб батьки звернули на них свою увагу: бути покараним краще, ніж
бути забутим. Проводити час разом — значить віддати дитині свою увагу сповна.
Форми спільного проведення часу в кожній сім'ї різноманітні. І коли ви не
зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте в першу чергу своїй дитині.
Подарунок. Він є символом
любові лише тоді, коли дитина відчуває, що
батьки дійсно турбуються про неї. Багато
батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які
одержують такі подарунки, починають думати, що любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що справа не в
кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами й кількістю
подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу — це плата, якщо
намагаєтеся підкупити її — це хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на
щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки, подарунки до дня народження. Інші подарунки
краще вибирати разом із дітьми, особливо якщо
це одяг. Подарунки не обов'язково купувати, їх можна знаходити, робити
самим.
Допомога. Материнство та батьківство — це професії, і дуже нелегкі. З вами укладено
контракт принаймні на 18 років і робочий день у вас ненормований. Кожного дня
діти звертаються до вас із
різноманітними проханнями. Завдання батьків –
почути ці прохання й відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її
наповнюється любов'ю. Якщо батьки сварять дитину, така допомога її не радує. Спочатку ми дійсно багато робимо за них.
Проте потім, коли вони підростають, ми
мусимо навчати їх усьому, щоб і вони допомагали нам.
Рекомендації для батьків про
безпечне використання ІНТЕРНЕТУ
Розвиток і безпека наших дітей — пріоритетні завдання для батьків. Кожен
з нас прагне використати всі можливості для того, щоб діти виросли здоровими,
освіченими й гармонійно розвиненими особистостями. Інтернет може стати в цьому
одним з головних помічників. А для того, щоб зробити мобільний інтернет не
тільки корисним, але й безпечним, компанія «Київстар» почала реалізацію
програми «Безпека дітей у мобільному інтернеті» та за допомогою дитячого
психолога підготувала актуальні поради й рекомендації для всіх батьків.
Довіра
в родині
Основна
рекомендація, що гарантує безпеку дитини в мобільному інтернеті — довірче
спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх
життєвих ситуаціях — її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина
боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б
поставити. На жаль, у багатьох родинах довірчі відносини втрачені, і батьки з
дітьми живуть поруч, але не разом. Якщо такі проблеми є у Вас, прочитайте
кілька простих рекомендацій, які зможуть відновити довіру у Вашій родині.
Хоча
б 15 хвилин у день спілкуйтеся з дитиною так, щоб ви дивилися одне одному в
очі. Але тільки не тоді, коли Ви її лаєте! Контакт «очі в очі», повинен
асоціюватися в дитини тільки з теплим, довірчим спілкуванням.
Починайте
й закінчуйте день разом! Будіть дитину вранці, нехай вона бачить Ваш гарний
настрій. Намагайтеся, у міру її віку, укладати її спати. Навіть діти 7 років люблять
казку на ніч, а для дітей старше важлива щиросердечна бесіда.
Мобільний
інтернет і діти різного віку
У
дітей різного віку відрізняються інтереси, розуміння навколишнього світу й
реакція на різні події. Дуже важливо зрозуміти, у якому вигляді й обсязі
необхідний інтернет дітям у тому або іншому віці.
Дитині
до 7 років цікаво й навіть необхідно грати, особливо — у розвиваючі й
сюжетно-рольові ігри. Чому б не надавала перевагу дитина — віртуальним іграм
або іграм з батьками й іншими дітьми, — усе буде корисно для її розвитку,
зрозуміло, якщо дотримуватися обмежень за часом. Інакше віртуальні ігри можуть
швидко стати для маляти сенсом життя, а реального спілкування дитина буде
уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками
— 3—4 години.
З
7 до 11 років, діти як і раніше полюбляють грати й прагнуть використати
інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається т.
зв. соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького
світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна
допомога й проста увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі
можуть травмувати дитину. У цьому випадку батьки зможуть дати їй практичні
поради зі встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у
віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватися
міри, і тоді інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування,
партнером у розвиваючих іграх, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом
необхідної інформації для уроків і просто — музики, картинок і фотографій,
мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11—14 років — це підліток. І найголовнішою, значущою, провідною
її діяльністю є спілкування з ровесниками. Тут мобільний інтернет може стати
просто незамінним помічником. Але, знову ж, всі добре в міру! Інтерактивне
спілкування потрібно обов’язково сполучати з реальним. Після 11 років у
підлітків уже починає активно прокидатися інтерес до питань дорослого життя,
психології статей і всього, що із цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої
питання підліток знаходив у першу чергу в батьків, а не на сумнівних сайтах.
Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени й
артисти, про які їм хочеться довідатися все. У цьому випадку інтернет — кращий
помічник і інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок
найчастіше супроводжує скандальна інформація.
Дитина старше 14 років — уже досить доросла людина, що вважає, що сама
краще знає, як їй треба поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким
спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться Ваша дитина, намагайтеся
вникнути в коло її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не
Ваша тема». Починаючи із цього віку з дитиною можна говорити й про вибір
майбутньої професії. А в інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе
дитині визначитися, а Вам — контролювати й, якщо буде потреба, коректувати
вибір дитини, знаходячи більше повну інформацію про переваги й про недоліки
різних професій.
Новий
драйв сімейного спілкування
Зробіть мобільний інтернет новим засобом сімейного спілкування.
Придумайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад — шукайте в інтернеті веселі
картинки, на якусь тему, або — створіть спільний он-лайн фотоальбом, а
фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування
мобільного інтернету Ви ненав’язливо можете розповідати дитині про культуру
поводження в мережі, звертати увагу на сховані погрози, аналізувати реакцію
дитини на негативну інформацію й т. д.
Розвиватися
з інтернетом
Розмовляйте
з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з мобільного інтернету.
Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою
самі. Разом з дитиною знаходите в інтернеті відповіді на питання, що її
цікавлять. Навчить її, як за допомогою інтернету можна уникнути складних
ситуацій, наприклад, не заблукати в незнайомому місці, використовуючи карти; як
знайти необхідну інформацію або одержати пораду. Покажіть їй, скільки цікавого
і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність
інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. Наприклад,
можливість онлайн-спілкування із другом, що живе далеко — це одна із чудових
можливостей мобільного інтернету, а от спілкування винятково з віртуальними
друзями — це вже крайність.
Обережно,
кібер-злочинці!
Як
і в реальному житті, в інтернеті можуть зустрітися люди, що бажають утертися в
довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами. Щоб убезпечити
свою дитину, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються
найчастіше:
Намагаються викликати жалість. Наприклад,
розповідять, що їдуть із країни, і не можуть взяти із собою чудового кошеняти,
тому шукають гідного для нього хазяїна; запропонують дитині зустрітися й
подивитися/забрати нещасну тварину.
Привертають
увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а
потім — пропонують купити/виграти/одержати в подарунок при особистій зустрічі.
Штучно підвищують самооцінку дітей,
розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком,
зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто
готові на всі, щоб похвали не припинялися.
Звертаються
до дитини від імені знайомих, авторитетних для дитини людей. Наприклад,
представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів і
просять вислати важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, дім.
Щоб
уберегти дитину від таких ситуацій, необхідно багаторазово програти й
проговорити з нею подібні ситуації. Дитина повинна навчитися автоматично відповідати
або виконувати певні дії. Наприклад — виходити із чата, коли хтось занадто
нав’язливо цікавиться особистою інформацією й обов’язково розповідати Вам про
такі спроби! А Вам належить обов’язково повідомляти про інциденти адміністрації
сайту, а в окремих випадках — і правоохоронним органам.
Бути
культурним в інтернеті
Як привчити дитину коректному поводженню в мобільному інтернеті? Як і у
звичайному житті, головним правилом кожної людини повинно бути: «Поводься із
іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою». Намагайтеся донести це правило
до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині,
яку скривдили в інтернеті, так само боляче, якби це відбулося при особистій
зустрічі.
Антивіруси
й спам-фільтри
Існуючі
технології безпеки і технології, що постійно з’являються, здатні не тільки
захистити мобільний телефон і комп’ютер, а й уберегти дитину від безлічі
помилок. Насамперед, Вам самим варто розібратися в принципах роботи цих
програм, встановити й налаштувати їх на Вашому обладнанні, а вже потім —
привчати дитину користуватися ними. Як це зробити? Граючи й пояснюючи на
простих прикладах і асоціаціях. Для маленьких дітей будуть дієвими такі
конкретні приклади, як «адже ми закриваємо наш будинок на ключ, коли кудись ідемо,
тому, що не хочемо, щоб хтось сторонній міг увійти й щось у нас украсти».
Підліткам же буде цікаво відчути себе «просунутими користувачами» і довідатися
про принципи роботи програм безпеки.
Ніки
й паролі
Є
таке поняття — особистий простір, а ще прислів’я: «Мій будинок — моя фортеця».
Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий
простір: його кімната, родина, найближчі друзі, захоплення й т. д. Поясніть, що
як і в реальному житті дитина не пустить до своєї кімнати грати чужих,
незнайомих людей, і не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в
інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Для цього в інтерактивному
спілкуванні (ICQ, соціальні мережі, чати, форуми) варто використати
псевдоніми-ніки — віртуальні імена. Ці імена можуть підкреслювати захоплення
дитини, але з них ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний
статус й т. д. А для електронної пошти необхідно використати простий для
запам’ятовування пароль, але не пароль, що асоціюється з дитиною прямо. Щоб
пояснити необхідність використання віртуальних імен і паролів хлопчикам можна
розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена й секретних
агентів. А для маленьких дівчаток підійде казка про Червону Шапочку.
Небезпечна
«полуничка»
Всім
відомо, що крім величезної кількості корисної, важливої й цікавої інформації, в
інтернеті вистачає й «дорослих» сайтів, відвідування яких може викликати
нездоровий інтерес, збентежити або злякати дитину. От кілька рекомендацій, які
допоможуть уберегти Вашу дитину від психологічних травм:
Намагайтеся
самі, разом з дитиною, знайти коло корисних безпечних сайтів, які вона надалі
буде відвідувати. Періодично відвідуйте їх разом.
Ніколи не відмовляйтеся від пояснень, якщо дитина
звернулася до Вас із питанням на делікатну тему. Дитина повинна знати, що у Вас
вона може отримати всі необхідні роз’яснення.
Регулярно
розмовляйте з дитиною про те, які сайти вона відвідала і що цікавого там
довідалася. Не забувайте самі розповідати й показувати, що корисного Ви знайшли
в інтернеті.
І
найголовніше — не слід лаяти дитину, якщо вона відвідала «дорослий» сайт.
Пам’ятайте, що інформація й життєві ситуації бувають приємні й корисні, а не
гарні і погані, як ми звикли думати. Якщо інформація негативна, ми повинні
зрозуміти, чому корисному вона може нас навчити — бути акуратними, уважними,
відповідальними, довіряти, але перевіряти, поважати себе й т. д. Навчить Вашу
дитину поважати себе. Розповідайте, що людина, яка себе поважає, не буде
дивитися всяку дурницю.
Інтернет-залежність
і як з нею боротися
Ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не
складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну
живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. Тут, у розмові з дитиною
важливо не протиставляти інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть
доповнювати одне одного! Ваша дитина занадто захоплена іграми-стрілялками?
Відмінно, запропонуєте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного
телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомів
самооборони й т. д. Сходіть разом у спортзал, знайдіть підходящу спортивну
секцію.
Важливо
правильно використати властиву кожній дитині рису — цікавість! Добре знаючи
свою дитину, Ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її
обов’язково зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти
інтернет.
Більше для батьків, дітей та
вчителів про безпечне використання ресурсів Інтернету на сайті:
Комментариев нет:
Отправить комментарий